Я вже дуууууже давно не лишав розлогих записів у цьому щоденнику.
Чи то мені було ліньки, чи то стреси... Пофіг.

На даний час найбільше вражень лишають уроки англійської.
Носій мови на імення Джо всіляко намагається викручуватись, коли група айтішніків достає його правилами граматики. Носій мови Джо плутається і робить помилки. З іншого боку, коли ще вживу поспілкуєшся з американцем? Поки що матеріал неважкий, ксерокопії з окфордського підручника лише іноді заставляють чухати макітру. Але я підзабув узгодження часів. І маю визнати, що не зважав на ємоційне забарвлення синонімів. Shame on me.

По роботі... робити нема чого. Тобто купа проектів, а на тестування нічого не відправляється. Менеджери жаліються на перегруженність, я її не відчуваю). Тобто рух бачу, але мені з того дзуськи. Біда в тому, цо я не можу самостійно, без команди зверху, братись за тести.

Автотести я тишком-нишком засвоїв. Не все (наприклад, все ще є питання до ajax та вспливашок), але мінімум для позитивних та негативних тестів є. Весь секрет в очікуваному результаті. Як і писала розумна книжка, почав помічати баги специфікацій (це коли хтось описав функції загальними фразами, а не продумав подробиць). поки що навіть не збариюсь розписувати плани тестувань, тест-кейси та тест-с'юти. Проекти в нас нетривалі, а регресивні тести я все одно виконую інтуітивно. Ще маю написати статтю по тих матеріалах, що знайшов в інтернеті, але, здається, про це забули всі, окрім мене. Думаю, треба буде написати на всяк випадок статтю про типові баги, які виявляються blackbox-тестуванням. Саме сприйняття роботи трохи змінилось. Тепер ціль не знайти якнайбільше багів, а знайти їх до того, як їх виявить користувач.

Також необхідно заставити себе занотовувати окремі думки та ідеї.

А, так, вчора їли морозиво та пили дункель з СФ. Розмовляли про політику, я ніс маячню про настільні ігри). Гарний, коротше, був вечір.

Вже незабаром - традиційна осіння депресія.